Каннабис LSD WEED
Ну, чуваки, вот расскажу я вам свою историю, как я стала королевой на районе, своими шишками марихуаны!
В общем, началось все совсем невинно. Я гулял по своему любимому району, наблюдая за прохожими и никому не мешая. И тут, на своей любимой скамейке, заметил странного типа, который как-то суетился и двигался по улице, словно муравей.
Меня, конечно, заинтересовало, что он такое двигает и почему все так нервничают вокруг. Ну, и я подошел к нему, спросил, что там за дела. Оказывается, он закладки разных наркотиков впаривает. Я, конечно, не мог остаться в стороне и решил попробовать себя в этом деле. Ведь, как говорят, кто не рискует, тот не пьет шампанское!
В итоге, я подцепился к этому парню и начал постепенно разбираться в закулисной жизни нашего района. Оказалось, что в нашем районе просто пестрит наркотиками! Я решил начать с марихуаны – ведь это такой классический выбор. И, конечно же, я купил себе не просто шишки, а самые крутые и разноцветные!
В общем, купил я эти шишки, семена закладывал, поливал, выращивал, как настоящий фермер. Постепенно у меня стал собираться реально задротский урожай. Кто бы мог подумать, что я, обычный парень с района, смогу стать настоящим наркобароном!
Конечно, не все было гладко с самого начала. Были глюки, панические атаки, но такие штуки только подогревали мой азарт! Я чувствовал, что становлюсь настоящим хозяином района, королевой наркотиков!
Так как я уже был в теме, то решил взяться и за другие наркотики. Не мог я остановиться только на марихуане! Вот тут-то и началась настоящая веселуха! Я стал двигать все возможные виды наркотиков – от аперов и до склифовых глюков!
Все дружно начали ходить ко мне за своими порциями наркоты. Каждому предлагал что-то свое, что-то лучшее. Говорили, что у меня самые качественные закладки во всем районе! Они просто не могли устоять перед моими предложениями. Да и зачем? Можно было просто зайти ко мне и получить свою долю удовольствия! Я же теперь королева этой жизни! Однажды ко мне подкатили парни из соседнего района и предложили партнерство. Они говорили, что у них еще круче и больше клиентов, но я решил не вляпываться. Чем больше конкурентов, тем больше шансов на провал. Мне было достаточно моих постоянных клиентов и прибыли.
Но, к сожалению, наша счастливая жизнь не могла продолжаться вечно. Однажды меня скамили, доверился неправильному чуваку и он впарил мне разбавленную наркоту. Это был мой самый большой провал. Все мои клиенты ушли к нему. Он стал новой королевой района. Я не мог просто так дать всем им свободу! Я решил, что буду действовать в обход закона! Ведь только так можно было вернуть свое королевство! Я начал изготавливать поддельные рецепты, двигать наркотики в тайне от полиции и всего улицы. И, черт возьми, это сработало! В итоге, я стал снова королевой района! Меня уважали, боялись и двигались ради меня! Я была настоящей звездой этой улицы! И все благодаря этим шишкам марихуаны!
Чуваки, помните, что я тут не призываю вас к наркотикам. Я просто хотел рассказать, что если верить в себя и двигаться к своим целям, то можно достичь даже невероятного!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
